Садова Євгенія Вікторівна Фахівець Департаменту фінансів і економічної діяльності – бухгалтер. У 2008 році закінчила з відзнакою Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Спеціалізується в області ведення бухгалтерського обліку.

З 1 січня 2009 року розпочалася кампанія з декларування громадянами свого майнового стану і доходів, отриманих протягом 2008 року.  Декларування у доходів фізичних осіб пов'язано з виконанням платниками податку вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV згідно положень якого платники податку у відповідних випадках зобов'язані подати річну податкову декларацію або мають право добровільно подати декларацію для отримання податкового кредиту. Одразу зауважимо, що відомості, які в ній містяться не торкаються підприємницької діяльність фізичної особи.

Види доходів, які необхідно включати в декларацію:

Обов'язок подання декларації у громадянина виникає у разі:

- отримання протягом звітного року окремих видів прибутків, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок не утримувався,

- у випадку отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом,

- при отриманні іноземних доходів.

Крім того, у декларації при її обов'язковому поданні повинні знайти відображення такі доходи:

- вартість подарунків, отриманих від фізичних осіб, що були нотаріально посвідчені відповідно до статті 13 ;

- інвестиційний прибуток від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

- дохід у вигляді вартості успадкованого майна;

- кошти або майно, отримані як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання;

- непогашена частина недоплати, що виникла внаслідок проведення остаточного розрахунку з громадянином, який припиняє трудові відносини з працедавцем;

- доходи від здачі в оренду фізичній особі нерухомого майна;

- позитивна різниця між сумою доходу у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах та документально підтвердженим витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року;

- при отриманні нецільової благодійної допомоги від фізичної особи у сумі, що перевищує 890 гривень;

- цільова благодійна допомога, що не використана її набувачем протягом встановленого строку та не повернена благодійнику;

- непогашена частина податку з доходів фізичних осіб утриманого з надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк працівником, який звільняється;

- невикористана сума страхового відшкодування надана громадянину на відновлення майна чи придбання нового майна, аналогічного втраченому, на його заміну, якщо платник податку втратив належний йому на правах власності застрахований об'єкт майна внаслідок його викрадення, зруйнування чи визнання непридатним для використання за наявності обставин непереборної сили. (Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV).

Податковий кредит

Деякі громадяни не зобов'язані, але мають право подати декларацію про доходи для отримання податкового кредиту. Суть податкового кредиту полягає в наданні права громадянину на зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу на суму певних витрат, які визначені п. 5.1 ст.5 Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Такі документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. пп.2.4.1 п.2.4 ст. 2 , п.2.5 ст.2 Наказу ДПАУ від 22.09.2003р № 442.

Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту за 2008 рік

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі фактично понесені ним витрати згідно п. 5.3 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»:

· суму коштів або вартість майна, переданих громадянином у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

· суму коштів, сплачених громадянином на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше 890 гривень, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом 2008 року;

· частину суми процентів за іпотечним кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким громадянином як основне місце його проживання. Право на включення до складу податкового надається громадянину не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися;

· суми витрат платника податку із: штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у відносинах шлюбу з донором або ні; оплати вартості державних послуг, включаючи сплату державного мита, пов'язаних з усиновленням дитини;

· суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування).

Обмеження права на нарахування податкового кредиту

1. Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.

2. Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

3. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Усі наведені обмеження встановлюються п.5.4 ст.5 Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Лист від 26.04.2007 р. № 8445/7/17-0717 додає ще одне обмеження про включення до податкового кредиту процентів по іпотечному кредиту. В останньому абзаці листа зазначається, що, «… якщо фінансовий кредит на придбання (будівництво) житла було одержано фізичною особою у банківській установі у іноземній валюті, то такий кредит не може розглядатися як іпотечний кредит, за яким згідно із Законом передбачено реалізацію права платника податку на податковий кредит.» Однак зміст цього листа не знаходить підстав в Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб», тому данні протиріччя переважно розглядати в судовому порядку.

Ким заповнюється декларація

Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.

У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення, то така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності. (п.18.5 ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»)

Форма декларації

У 2009 році громадяни подають до органів державної податкової служби декларації за старою формою. Бланк декларації, затверджений наказом Головної ДПІ України від 21 квітня 1993 року №12 (Додаток №1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян).

Центральний податковий орган видає інструкцію з питань застосування норм цієї статті та провадить безоплатні роз'яснення порядку документального підтвердження прав на податковий кредит та подання податкової декларації, у тому числі шляхом проведення відповідних навчань, семінарів тощо, забезпечує безоплатне надання бланків декларацій з цього податку, інших розрахунків, передбачених цим Законом, податковими органами за першим запитом платника цього податку. (п. 5.5 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Термін подачі декларації

Граничний термін подачі декларації залежить від того, в якому порядку – обов’язковому чи добровільному, вона подається. У першому випадку це необхідно зробити до 1 квітня наступним за звітним року.

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. № 2181 - ІІІ).

У той же час право на декларування податкового кредиту не обмежується 1 квітня. Податковим законодавством встановлено обов’язкову подачу податкової декларації у встановлені законом строки у випадках, коли таке подання передбачає нарахування та/або сплату податку до бюджету. Щодо податкового кредиту, то тут ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає виключно повернення платнику податку з бюджету частки податку з доходів фізичних осіб, сплаченого з заробітної плати.

Згідно з п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при поверненні з бюджету надміру сплачених податків або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, платники податків можуть подавати заяви (податкові декларації) протягом 1095 днів, наступних за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Разом з тим, пп.5.4.3 п.5.4 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено обмеження, згідно з якими, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Тому строк подання декларацій платниками податку на одержання повернення з бюджету у зв’язку з реалізацією права на податковий кредит становить не 3 роки ( 1095 днів), а обмежується податковим періодом (роком).

Таким чином, при реалізації платниками податку права на податковий кредит у 2009 році строк подання декларацій не обмежується 1 квітня. Податкові органи прийматимуть і оброблятимуть такі декларації протягом всього поточного року. При цьому штрафні санкції до таких платників податку застосовуватися не будуть, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Допомога податкових органів в заповненні декларації

 

Запит платника податку (заявника) щодо заповнення його річної декларації не поширюється на розділ декларації, у якому відображаються відомості щодо нарахування податкового кредиту, оскільки відповідно до п 2.2 та 2.5 ст.2 Наказу ДПАУ від 22.09.2003р № 442 безпосередньо платником податку мають бути зазначені підстави для нарахування податкового кредиту і конкретні (документально підтверджені) суми витрат. Зазначені у п. 2.5 ст.2 Наказу ДПАУ від 22.09.2003р № 442 документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. (п. 2.4.1 Наказ ДПАУ від 22.09.2003р № 442)

Запит платника податку (заявника) щодо заповнення його річної декларації безпосередньо податковим органом повинен бути здійснений у письмовій формі. При цьому заявник обов’язково має зазначити, у який спосіб податковий орган може проінформувати його про відмову у заповненні його річної декларації (наприклад, надіслати відмову електронною поштою, рекомендованим листом або поінформувати особисто). (пп. 2.4.2 п.2.4 ст.2 Наказ ДПАУ від 22.09.2003р № 442)

За письмовими запитами, які надійшли своєчасно до податкового органу (до 1 березня року, наступного за звітним), може бути прийнято позитивне або негативне рішення (відмова). При цьому інформація (рішення) про відмову податкового органу в заповненні декларації (у спосіб, зазначений заявником у запиті) повинна бути надіслана платнику податку (доведена до його відома) не пізніше 20 березня такого року, тобто у платника податку має бути достатньо часу для самостійного заповнення декларації та її своєчасної подачі до податкового органу. У разі прийняття рішення про задоволення запиту платника спеціальна інформація про це до нього не надсилається.

Податковий орган веде окремий облік запитів у формі спеціального Реєстру запитів платників податку на заповнення їх декларацій податковим органом та окремий Реєстр про відмову податкового органу в заповненні декларації. (пп. 2.4.3 п.2.4 ст.2 Наказу ДПАУ від 22.09.2003р № 442)

Обов'язки платника податку

Вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначено в наказі ДПА України від 16.10.03р. № 490 «Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу».

Отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку.

Подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.

На вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку (п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Сплата та повернення сум за результатами поданої декларації

Сума податкових зобов'язань, нарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом. Згідно з пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. (пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. (пп.16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації (п. 4.5 ст.4 Наказу ДПАУ від 22.09.2003р № 442).

За неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми;

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 50 відсотків від такої суми;

якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.

Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (пп. 20.4.2 п.20.4 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Юридична компания  АСАД надає  бухгалтерське обслуговування   для физичних  осіб - підприємців,  та юридичних  осіб. Отримати юридичну консультацiю по цьому питанню,  а також  інші  юридичні послуги  вы завжди  маете можливість  у спеціалистів Юридическої компанії  АСАД.