На даний час досить поширеною є практика звернення до місцевих судів загальної юрисдикції із адміністративними позовами в порядку ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, про визнання неправомірними дій Управління праці і соціального захисту населення щодо призначення та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі нижче, ніж встановлено діючим законодавством України, що регулює правовідносини у сфері соціального захисту.

Не зважаючи на те, що право на отримання даного виду державної допомоги мають особи, які наділені державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, держава сама ж і обмежує громадян в реалізації даного права. Зазначене обмеження полягає в тому, що Управління праці і соціального захисту населення призначає, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нараховує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у мінімально встановленому законодавством розмірі, а саме в розмірі 130,00 грн. відносно застрахованих та незастрахованих осіб. При цьому вищезазначені органи місцевого самоврядування виправдовують свої дії відсутністю у державном убюджеті коштів на виплату вказаної допомоги та неконституційністю правових норм, що встановлюють розмір державної допомоги більше ніж 130,00 гривень.

Така правова позиція органів соціального захисту населення є невиправданою, протирічить нормам діючого законодавства України, адже суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Слід зазначити, що правовідносини між сторонами про надання соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюються Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” №2811 від 22.11.1992 року, що стосується незастрахованих осіб, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.1991 року для застрахованих осіб, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік, Постановою Кабінету Міністрів України про затвердження "Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" №1751 від 27.11.01 р. Згідно ст.1 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” №2811 від 22.11.1992 року, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” №2811 від 22.11.1992 року (в редакції закону від 28.12.2007 року), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Згідно п.3 Прикінцевих положень ЗУ №2811, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з розрахунку на місяць встановлено з 1-го січня 2008 року – 633 грн, з 1-го квітня 2008 року – 647 грн., з 1-го липня 2008 року – 649 грн., з першого жовтня – 669 грн. (ст.58 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-IV). Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року №835-IV установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у 2007 та 2008 роках суттєво змінювалися Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Не зважаючи на те, що деякі зміни були визнані неконституційними, це не може бути перешкодою для звернення до суду за захистом своїх прав. Адже суд при розгляді спору повинен керуватися нормами Закону в тій редакції, в якій вони регулювали правовідносини з урахуванням їх конституційності.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.1991 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію 01 січня 2002 року Законом України від 11.01.2001 року №2213. У статті 43 вищезазначеного Закону прямо зазначено, що допомога виплачується у розмірі, не менше прожиткового мінімуму, встановленого Законом. Відповідно до п. 25 Розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, № 107 у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у назві і тексті Закону слова "народженням та" виключено; стаття 43 Закону виключена та фактично скасована можливість отримання на підставі зазначеного Закону застрахованими особами допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до підпункту 7 пункту 23 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року №107 "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину першу ст. 15 “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 22.11.1992 року №2811 викладена в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Згідно п. 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.01р. №1751, відровідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

Встановлюючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вона є загальнообовязковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобовязань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за принципами державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Таким чином, вимога щодо виплати державної допомоги є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.

Одже, будь-які закони та нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини стосовно прав та свобод громадян, у тому числі Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107, Постанова КМ України від 11 січня 2007 року №13, Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 мають відповідати вимогам Конституції та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Крім того, встановлений частиною 2 статті 95 Конституції України, частиною 2 статті 38 Бюджетного кодексу України перелік відносин, які регулюються Законом України про Державний бюджет є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, у тому числі Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Скасування Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107 соціальних гарантій застрахованим особам отримувати допомогу в порядку та розмірах, встановлених ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», встановленням Постановою КМ України від 27.12.2001 року № 1751 розміру виплат допомоги по догляду за дитиною в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених зазначеним Законом.

Скасування права застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку пунктом 25 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розповсюдження на зазначених осіб статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", пункту 22 "Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", затвердженого Постановою КМ України від 27.12.2001 року №1751 призвело до звуження обсягу цього права і водночас фактично скасовано конституційну гарантію забезпечення належних умов існування застрахованих осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Враховуючи викладене Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 "у справі за конституційними поданнями Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61,62,63,66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу і, пунктів 61,62,63,66 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 25 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до пунктів 6, 7 Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, рішення Конституційного Суду України по цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обовязковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при призначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відносно застрахованих осіб треба керуватися статею 43 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не положеннями Законів України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" які визнані неконституційними.

Досить важко усвідомлювати, що незважаючи не те, що згідно ст. 1 Конституції України, Україна є правовою державою, наділивши осіб вищезазначеною соціальною гарантією, вона таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають дітей віком до трьох років і саме цим громадянам доводиться відстоювати свої законні права та судитися з державою, яка сама і запровадила відповідні правові норми, а потім всілякими способами намагається обійти положення цих самих норм.

Отримати юридичну консультацiю по цьому питанню,  а також  інші  юридичні послуги  вы завжди  маете можливість  у спеціалистів Юридическої компанії  АСАД.